Як навчити дитину говорити правду: поради фахівців для розвитку чесності та довіри у дітей

Всім відомо, що діти неймовірні вигадники. Іноді вони вигадують таке, що жоден фантаст або казкар не зміг би написати. Іноді це забавно і веселить дорослих, які милуються спритності свого чада. Проте інколи виникають ситуації, коли дитяча лож викликає проблеми, і батьки хочуть навчити дитину говорити правду.

Що робити коли дитина говорить неправду

На це питання немає однозначної відповіді. Вся справа в тому, що причин, чому діти говорять неправду, може бути багато. Виходячи з мотивів, батькам слід вибирати стратегію поведінки.

Дитина видає бажане за дійсне

Батьки повинні пояснити, що є межа між вигадкою і реальністю. Наприклад, малюк заявляє: «Я – поліцейський, я посаджу всіх злочинців». Мамі або татові варто його трохи поправити: «Ти хочеш стати поліцейським і перемогти злочинців». Так батьки і малюка підтримають і проведуть межу між вигадкою і реальністю.

Хоче здаватися цікавим і важливим

Це поширене у дітей, які не впевнені в собі. Він думає, що люди будуть більше цінувати, якщо він стане говорити про своїх вигаданих заслуги. За це не потрібно лаяти, замість цього потрібно допомогти дитині зрозуміти, що він цікавий і без брехні. Для цього слід показати його сильні сторони.

Намагається вигородити свою провину

• Тиснути на малюка в такій ситуації не потрібно і виводити його на чисту воду: «Коли впала тарілка, ти в кімнаті один. Не треба перекидати свою провину на когось».
• Краще дати можливість, щоб дитина зізнався: «Не думаю, що ведмідь став би ховати осколки під шафу. Ти точно говориш правду?».

Якщо малюк зізнається, то обов’язково його треба похвалити за це. Насправді дуже складно визнати помилку!

Слід пояснити, що якщо зробив щось погане, то слід постаратися виправити ситуацію і вибачитися.

Хоче піти від ситуації хвилюючою

Батьки повинні показати розуміння, що вони теж переживають за це. «Я розумію, що хочеться носити красиві штани. Мені дуже шкода, але зараз я їх купити тобі не можу. Коли з’явиться така можливість, то я це зроблю!».

Не вміє або боїться говорити правду

Чим більш неймовірна брехня, тим більше шансів, що дитина намагається розповісти приховану правду. Не потрібно його засуджувати: «Що за дурниці ти говориш? Ти вже не знаєш, що придумати». Так можна втратити довіру дитини, і він не захоче говорити правду. Батьки повинні зрозуміти, що хоче донести малюк своїми вигадками.

Відомо, що діти часто вигадують фантастичні історії, інколи це веселить дорослих, але інколи викликає проблеми. Батьки прагнуть навчити дітей говорити правду, але це не завжди просто. Причини дитячої брехні можуть бути різними, і залежно від них слід вибирати стратегію виховання. Коли дитина видає бажане за дійсне, батькам варто пояснити різницю між вигадкою та реальністю. Наприклад, якщо малюк каже, що він поліцейський і переможе всіх злочинців, батьки можуть підкоригувати його слова, підтримуючи фантазію, але при цьому наголошуючи на реальності: “Ти хочеш стати поліцейським і перемогти злочинців”. Це допоможе дитині зрозуміти межу між фантазією та дійсністю.

Деякі діти вигадують, щоб здаватися більш цікавими та важливими. Це часто трапляється у тих, хто не впевнений у собі. Замість того, щоб лаяти дитину, краще допомогти їй зрозуміти, що вона цікава і без брехні. Варто показати малюкові його сильні сторони та навчити його цінувати себе таким, яким він є. Якщо дитина намагається вигородити свою провину, тиснути на неї не варто. Краще надати можливість зізнатися: “Не думаю, що ведмідь став би ховати осколки під шафу. Ти точно говориш правду?”. Якщо малюк зізнається, обов’язково слід його похвалити, адже визнати помилку дуже складно. Також варто пояснити, що якщо зробив щось погане, то слід постаратися виправити ситуацію і вибачитися.

Діти іноді брешуть, щоб уникнути хвилюючої ситуації. Батьки повинні показати розуміння та підтримку: “Я розумію, що хочеться носити красиві штани. Мені дуже шкода, але зараз я їх купити тобі не можу. Коли з’явиться така можливість, то я це зроблю!”. Це допоможе дитині відчути, що її розуміють і підтримують, навіть якщо щось не виходить. Чим більш неймовірна брехня, тим більше шансів, що дитина намагається розповісти приховану правду. Не потрібно засуджувати малюка: “Що за дурниці ти говориш? Ти вже не знаєш, що придумати”. Це може втратити довіру дитини, і вона не захоче говорити правду. Батьки повинні зрозуміти, що дитина хоче донести своїми вигадками, і допомогти їй виразити свої думки та почуття більш відкрито і чесно.